Комунальний заклад освіти "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 232 комбінованого типу" Дніпровської міської ради
 
ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОН


Про безпеку в Інтернеті.

3 трав. 2017
Діти у меражах.

10 золотих правил безпеки в Інтернеті для дітей

1. Нікому без дозволу батьків не давати особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону.

2. Якщо знайдете якусь інформацію, що турбує вас, негайно сповістіть про це батьків.

3. Ніколи не погоджуватися на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозволу батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.

4. Не посилати свої фотографії чи іншу інформацію без дозволу батьків.

5. Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв'яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.

6. Розробити з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовитися з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.

7. Не заходити на аморальні сайти і не порушувати без згоди батьків ці правила.

8. Не давати нікому крім батьків свої паролі, навіть найближчим друзям.

9. Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.

10. Не шкодити і не заважати іншим користувачам.

Шість правил розумного користувача Інтернету

1. Я буду поводитись в Інтернеті чемно і не ображати інших.

2. Я буду залишати негарні веб-сайти.

3. Я буду зберігати свій пароль в таємниці.

4. Я буду розповідати своїм батькам про проблеми й користуватися їхньою підтримкою.

5. Я буду шукати цікаві веб-сайти й ділитися посиланнями зі своїми друзями.

6. Я знаю, що можна бути легко обманутим і не буду повідомляти реальні імена, адреси й номери телефонів.

Програма контролю

Камінь спотикання в сім’ях — час, проведений біля екрана. Щоб він не перевищував встановлені здоровим глуздом норми, потрібен чітко зафіксований порядок сімейних справ і занять: заняттями, гурткам і спортивним секціям, домашнім обов’язкам, прогулянці із собакою має знайтися певний час. Виконання завдань може супроводжуватися й нагородою — наприклад походом у кіно або купівлею одягу для юних хіпстерів.

Найпростіше починати з використання функції «батьківський контроль» на комп’ютері. Це дає змогу поставити чіткі часові рамки для дитини — скажімо, по годині у будні і по дві години у вихідні — і задати критерії безпеки: чи дозволено вашій дитині запускати ігри і які сайти вона може відвідувати. Хоча точні вікові рамки всіх рекомендацій умовні, але все ж таки комп’ютерні ігри до семи років повинні бути обов’язково обмежені в часі. До дев’яти років не рекомендується допускати дитину до Інтернету. З дев’яти до 12 років можна дозволити користуватися Інтернетом, але тільки разом з кимось із дорослих.

У міру дорослішання дітей можна «домовлятися»: без залякування, моралей і тиску. Наприклад, не можна вмикати комп’ютер, поки не зроблені уроки і домашні справи. Порушення домовленостей супроводжується заздалегідь обумовленими санкціями. Діти добре розуміють, що таке справедливість, — тому такі санкції для них цілком чесні і законні. 

У різних сім’ях батьки по-різному підходять до заборон і дозволів. Якщо діти обізнаніші, ніж батьки, а це буває часто, то вони знаходять можливості зробити по-своєму. Наприклад, ставлять будильник на третю годину ночі і, прокинувшись за дзвінком, до ранку граються в улюблену гру. А батьки скаржаться на втому підлітка у зв’язку з величезним шкільним навантаженням… Якщо ж виховання настільки суворе, що єдиний у сім’ї комп’ютер стоїть на столі у тата, а дітям дозволяється користуватися тільки інформаційними сайтами для того, щоб зробити уроки, сенс життя дитини може перетворитися на пошуки можливостей скуштувати заборонений плід.

Найголовніше в діях батьків — послідовність і постійна увага до душевного стану дитини. Якщо, приміром, раптово погіршилася успішність у школі, дитина стала дратівлива, в’яла й апатична, зверніть увагу і на те, що вона робить у комп’ютері. Але слід розуміти, що завдання перемкнути увагу дитини на інше заняття швидко і само по собі не вирішиться.

Відриваючись від віртуального світу, багато дітей відчувають напади дражливості і висловлюють невдоволення. Одне з батьківських завдань — дати уявлення про життєвий порядок: так, ми не можемо займатися тільки розвагами і приємними справами, у нас бувають і віддалені в часі цілі, і обов’язки.