Комунальний заклад освіти "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 232 комбінованого типу" Дніпровської міської ради
 
ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОН


Сторінка тифлопедагога

 Особливості формування навичок просторової орієнтації у дітей з вадами зору. 

 

Навчання просторовому орієнтуванню можливе лише за умов індивідуального підходу до кожної дитини з вадами зору, врахування дефекту, вторинних відхилень, особливостей характеру та її попереднього життєвого досвіду.

Для успішної реалізації завдань освітнього процесу необхідним є оволодіння новими педагогічними технологіями з урахуванням особистісно-орієнтованої взаємодії педагога і дитини, нових форм та змісту їх співпраці, використання нових моделей обладнання, створення умов для індивідуальних корекційних занять. Сучасній системі навчання та виховання дошкільників з вадами зору властива також тенденція до соціальної інтеграції, бо після закінчення відповідного дошкільного закладу компенсуючого типу діти йдуть до масової школи. І визначити, відчути своє місце в навколишньому світі, зробити цей перехід з одного соціального середовища в інше менш травматичним для дитини і допомагають саме навички орієнтування у просторі та в нових обставинах життя і навчання.

Орієнтування в просторі розглядається тифлопедагогами як здатність дитини визначити своє місцезнаходження серед предметів і об’єктів, що її оточують, напрямок вибраного руху, вміння знаходити предмет або об’єкт в закритому чи відкритому просторі.

Діти з вадами зору навчаються навичок орієнтації у просторі в дошкільних закладах компенсуючого типу .Навіть незначне порушення зору призводить до того, що дитина має труднощі при орієнтуванні. Такі діти невпевнені у собі, замкнені, відчувають психологічний дискомфорт, менше спілкуються.

Для них характерне також недостатньо точне розуміння й використання слів, що позначають просторові напрямки. Специфічність орієнтації виявилася в труднощах формування навичок практичного орієнтування на власному тілі. Спостерігались труднощі й при самообслуговуванні. Також цим дітям було важко запам’ятовувати великий обсяг інформації, у них були проблеми з розвитку дрібної моторики, що призводило до порушення графічних навичок.

Отже, діти з порушеннями зору відстають у просторовому розвитку від своїх однолітків.

Своєчасно формувати навички орієнтування та мобільності, попередити виникнення вторинних відхилень у розвитку дитини з відповідною вадою зору можливо за реалізації спеціальної програми.

Форми роботи з розвитку просторової орієнтації можуть бути різні, але основною є комплексне заняття, що включає дидактичні й корекційно-розвивальні ігри, організацію зорового пошуку, екскурсію за обраним маршрутом та інші.

Теми занять теж ускладнюються відповідно віку та зорової патології дитини:

З метою підтримки у дітей зацікавленості до навчання орієнтуванню в просторі слід проводити заняття в ігровій формі, використовувати спеціальні посібники, звукові іграшки та дидактичні ігри, доступні для сприймання дитини.

Ми пропонуємо проводити такі ігри на формування просторових уявлень і орієнтування:

Лабіринти.
Слухові диктанти.
”Що справа? Що зліва?”
”Скажи, де знаходиться?”
”Знайди скарб”.
”Ряди і стовпчики”.
”Проклади доріжку”.
”Знайди за запахом”.
”Впізнай на дотик”.
Виконання інструкцій (“Помахай дітям правою рукою”).
Складання відповідей на запитання з використанням просторових термінів(“В якій руці у тебе іграшка?”).
Малювання (проліплювання) схем за словесним описом.
Робота з мозаїкою.
”Водії і пішоходи”.

Отже, треба так організувати роботу з розвитку просторової орієнтації у дітей із зоровими порушеннями, щоб забезпечити її послідовність, успішність та ефективність.
 

 

Розвиваємо у дитини уміння бачити.

Шановні батьки, зір є важливим фактором індивідуального психічного і фізичного розвитку дитини, тому, вміння бачити необхідно розвивати на різних вікових етапах.                     Декілька порад щодо розвитку зорового сприйняття.
Основними вправами з розвитку зорових функцій дитини залишається розглядання малюнків і розмова про побачене. Малюнки мають бути контрастних кольорів, а контури предметів намальовані товщою лінією. Розглядаючи малюнки, запитайте у дитини:„ Що тут відбувається?“, попросіть: „ Розкажи, що ти тут бачиш?“
Спостереження за природою в різні пори року дуже хороша можливість для тренування зору, для активізації дитини до споглядання.
У дитини зі слабким зором треба розвивати вміння порівнювати предмети за кольором, формою, розміром, кількістю. Це основні ознаки, за якими дитина з перших днів свого життя сприймає та оцінює навколишній світ. Для того щоб своєчасно розвинути в неї сприйняття цих ознак, необхідно у стосунках з нею якнайширше використовувати те середовище, яке її оточує. Маленьким дітям - називати колір: хустинка біла, яблуко червоне, небо синє, травичка зелена тощо. Старшим - показати і назвати ознаки форми: тарілка кругла, стіл прямокутний, хустинка трикутна. Діти дорослішають і з вашою допомогою навчаються порівнювати: тарілка не лише біла і кругла, а й більша за блюдце, а кошенята менші за маму – кішку. Якщо ви їм допоможе, то вони збагнуть: за столом у кожного одна чашка, а якщо всі чашки поставити посеред столу, їх буде багато. Згодом діти навчаться визначати кількість предметів з допомогою лічби.
Розвитку вмінню бачити сприяє також складання розрізних картинок. Розріжте будь яку картинку,або листівку із зображенням звірятка або якогось предмета на три (4,6, 8) частин, при цьому для зразка добре мати таку саму цілу картинку.
Покращенню зорових функцій служить також лото, в якому потрібно знаходити і називати подібні картинки.
Всі ці завдання, вправи, ігри сприятимуть формуванню у дитини вміння спостерігати і бачити, розвитку мовлення і логічного мислення.