ВУЗ ШАГ
 
Комунальний заклад освіти "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №232 комбінованого типу" Дніпровської міської ради
 
.

Результати моніторингу якості освіти

У 2016-2017 навчальному році дошкільний навчальний заклад продовжував працювати за обласним науково-методичним проектом «Освітні стратегії соціалізації особистості громадського суспільства» (ІІ етап). Проект спрямований на удосконалення системи виховання соціально - компетентної особистості, що в повній мірі відповідає державній освітній політиці і забезпечує становлення зрілого громадянського суспільства в Україні.

Надавались методичні рекомендації з обласної науково-методичної проблеми «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства» (ІІ етап - організаційно-модулювальний). Щомісяця педагогічні працівники знайомились з новими нормативно-правовими документами, новинками методичної літератури, періодики ДНЗ, методичні та інформаційні матеріали з газети «Джерело» та журналу «Нива знань», відвідували методичні об’єднання району та міста.

Вся робота педагогічного колективу спрямовувалась на визначення основних показників стабільного відстеження розвитку дітей, планування роботи творчої групи, проведення діагностики  рівня готовності педагогів до роботи над проблемою, розвитку соціальної компетенції дітей дошкільного віку, забезпечення оптимальних умов фізичного, інтелектуального, психологічного і соціального становлення особистості дітей дошкільного віку, забезпечення психолого-педагогічного супроводу соціалізації дошкільників, досягнень, що відповідає потенціальним можливостям з урахуванням їх пізнавальних інтересів та особливостей згідно віку дітей.

З урахуванням факторів, які впливають на процеси соціалізації особистості; на вікові особливості дитини; на процеси, що зумовлюють якісні зміни їх життєвої діяльності; виховання в сім’ї; зміст та форми виховання; навчання та розвитку; самосприйняття; потреби в культурі комунікації; визначення власної позиції, ми вибудували сучасний освітньо-виховний простір. Розбудова такого напрямку, полягає у формуванні готовності дитини до взаємодії з соціумом.

З метою наукового обґрунтування стратегій соціалізації дітей різного віку проводились:

·       Моніторинг якості освіти.

·       Ознайомлення з науково-методичною літературою та фаховими педагогічними виданнями Всеукраїнського рівня.

·       Щомісячне ознайомлення з фаховою періодикою ДНЗ.

·                Ознайомлення з програмовими вимогами  державної комплексної програми «Дитина в дошкільні роки» щодо вивчення освітніх ліній «Дитина в соціумі», «Мовлення дитини».

·                 Педагогічна і психологічна діагностика соціальної компетенції дітей всіх вікових груп.

·                 Доповнення та розширення розвивально-освітнього та рольового простору з урахуванням індивідуальних особливостей кожної дитини.

·                 Поповнення «банку» інформації з вивчення питання «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства».

Впроваджуючи мету проекту по вивченню науково-методичної проблеми,з педагогічними працівниками проводились ряд заходів практичної діяльності:

·                 Консультації:

-        «Проблема комунікативно-мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку: методологія та теоретичні засади»;

-        «Гра – засіб соціалізації  дошкільника»;

-        «Вплив нових педагогічних технологій на процесс соціалізації особистості».

-        Семінар «Комунікативно-діяльністна технологія навчання рідної мови та розвитку мовлення».

-        Семінар-практикум «Формування емоційного компоненту соціальної компетентності дошкільників».

-        Презентація досвіду роботи практичного психолога Миронової Т.В. «Використання ефективних технологій соціалізації дітей дошкільного віку в умовах ДНЗ».

·                          Відкриті заходи:

-      інтегроване заняття з народознавства з використанням малих фольклорних форм та театралізації: «Казка казкою та в ній наука», «Наша мова калинова»;

-      заняття з використанням глини «Народні майстри»;

-      інтегроване заняття з розвитку комунікативної та експериментально-дослідницької діяльності «Відкриваємо таємницю світу»;

-      інтелектуальна гра «Що? Де? Коли?» (гурток шахів);

-      «День зору», «День добрих справ»;

-      тематичний тиждень «Моя країна -Україна».

·                 Круглий стіл «Розкриття психологічних аспектів науково-методичної проблеми «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства».

·                 Майстер-класи:

-      «Складання родового дерева», вчитель-дефектолог Кібець Л.Ф.;

-      «Лялька-мотанка у грі дитини», вихователь Мотрич Л.В.

-      «Мистецтво починається з Петриківки», вихователь-методист

Богомолова Н.В.

·                 Батьківський всеобуч «Сім'я – найдорожчі люди для дитини».

·                          Педагогічна рада «Формування комунікативно-мовленнєвої компетентності дітей».

Навчальний процес був спрямований на ранню корекцію та компенсацію вторинних відхилень у розвитку дітей з вадами зору, здійснення лікувально-відновлювальної роботи, на особистісно-орієнтоване навчання, виховання особистості в умовах громадянського суспільства,з використанням авторських програм, методик, технологій:

Група раннього віку: напрямок роботи - мовленнєвий  розвиток дітей раннього віку, програма «Малятко-здоров'ятко», Л.Шевцова, В. Музірова, вихователь Мотрич Л.В.

Група молодшого дошкільного року: напрямок роботи - екологічне виховання, програма «Дитина в дошкільні роки», К.Л. Крутій, вихователі Оганян Е.С., Давиденко Н.

Група середнього дошкільного віку: напрямок роботи – патріотичне виховання,програма«Дитина в дошкільні роки», К.Л. Крутій, вихователь Якушева Н.А.

Група старшого дошкільного віку: напрямок роботи – художньо-естетичний, програма«Дитина в дошкільні роки», К.Л. Крутій, вихователь Доброскок С.В.

Дошкільний заклад здійснював організацію психолого-медико-педагогічної та корекційно-відновлювальної роботи за такими основними напрямками: організаційно-педагогічний, лікувально-відновлювальний та корекційно-виховний, які забезпечують не тільки можливість засвоєння дітьми загальноосвітньої та корекційної програми, але й розвиток та  динаміку функції зорового аналізатора, корекцію відхилень розвитку дітей з вадами зору.

Корекційно-відновлювальна робота дітей з вадами зору відображала здійснення позитивної динаміки на весь процес протікання розвитку. Так, частково сформовані якості вимагали цілеспрямованого виховного впливу на хід їхнього розвитку.

Переведення дітей з групи в групу відбувалось до початку навчального року, у разі необхідності вихованці переводились протягом навчального року за умови покращення або зміни стану здоров’я та розвитку дитини на підставі висновку психолого-медико-педагогічної консультації.

Психолого-медико-педагогічна корекція створювала умови для оволодіння дітьми знань на рівні програмових вимог, для формування всебічно розвиненої особистості.

Вузькими спеціалістами розроблялись та надавались рекомендації вихователям щодо організації навчально-виховногопроцесу з дітьми, які мають вади зору. Це відображалось у книзі взаємозв’язку роботи вчителя-дефектолога та вихователя групи. Під час лікування дітей з вадами зору використовувались бівізіотренер, кольоротест, синоптофор.

Вчителі-дефектологи: Камбієва О.В., Кібець Л.Ф., Коваль А.В., використовували наочно-дидактичні матеріали для роботи з дітьми за тематичним принципом з урахуванням корекційних завдань, удосконалювали діагностичні картки та планування корекційно-відновлюваної роботи, використовували їх на практиці відповідно до Базового компоненту.

У дошкільному закладі працював консультативний пункт для батьків дітей з вадами зору, які не відвідують дошкільний заклад.

Фізкультурно-оздоровчі заходи активізували рухову активність дітей, добре впливали на їх розвиток, сприяли корекції рухової сфери дітей, активізували зорові функції. Вихователі проводили діагностику рівня рухового розвитку дітей з урахуванням індивідуальних особливостей кожної дитини. За результатами діагностики діти мають середній рівень фізичної підготовки (діти входять до підготовчої фізкультурної групи тому, що мають вади зору).

З метою запобігання та подолання відхилень у фізичному розвитку і рухової сфери у дітей, здійснювався комплексний підхід до розвитку фізичних і зорових можливостей, тісний зв'язок з лікувально-відновлювальним процесом. Проводилась підгрупова та індивідуальна робота з дітьми, що мають вади постави та плоскостопість. Систематично проводилась «гімнастика пробудження», тематичні заняття та ігри. На кінець навчального року із 23 дітей старшого дошкільного віку обстежено 22 дитини, 19 дітей середнього дошкільного віку, із 16 дітей молодшого дошкільного віку обстежено 15 дітей. За результатами діагностики виявлені наступні показники: у дітей старшої групи високий рівень - 3 дитини, достатній - 8 дітей,  середній -11 дітей, 1 дитина не відвідувала дитячий заклад (за домашніми обставинами); у дітей середньої групи високий рівень - 3 дитини, достатній -7 дітей, середній - 7 дітей, низький -2 дитини; у дітей молодшої групи високий рівень - 3 дітей, середній - 10дітей , низький -2 дитини, 1 дитина не відвідувала дитячий заклад.

Діти показали позитивні результати, але не всі старші дошкільники виконують встановлені норми у стрибках, бігу, метанні тощо. В наступному навчальному році необхідно звернути увагу на розвиток координації рухів, просторову орієнтацію, гнучкість, вміння узгоджувати дихання з рухом й ,особливо, на формування правильної постави дітей, розвиток вестибулярно-моторних функцій; формування елементарного уявлення про статеву двоїстість природи, на виховання у хлопчиків вольові якості, сміливості, витривалості, уявлення про те, що вони майбутні чоловіки, уміння брати на себе складні, нецікаві, але необхідні доручення та обов’язки, уміння долати труднощі, досягати мети; формування у дівчаток уявлення про те, що вони майбутні жінки, виховувати у них дбайливість, ніжність, чуйність, лагідність, граційність. Вихователям приділяти  більше уваги індивідуальній  та підгруповій роботі з фізичного виховання  та рухливим іграм на прогулянках, використовувати на заняттях фізкультурні паузи та фізкультурні хвилинки, звернути увагу на формування валеологічного світогляду дітей та мотивації здорового способу життя.

Виконуючи вимоги Базового компоненту з варіативної частини у дитячому закладі ведеться гурток «Шахова Абетка», керівник гуртка Богомолова Н.В. Гра у шахи сприяє активізації у дитини процесів пізнання та самопізнання. Активна взаємодія дітей під час гри викликає у кожного з них потребу адекватніше сприймати себе самого та своїх однолітків, а це, у свою чергу, стимулює розвиток самооцінки, саморегуляції та самоконтролю, допомагає дітям з порушенням зору розвивати такі психічні процеси, як зорове та слухове сприйняття, сприйняття форми предметів, кольору і контрасту, величини предметів, орієнтування.

Методична робота з педагогічними кадрами у 2016-2017 навчальному році була спрямована на підвищення професійного рівня педагогів. Протягом року проводились:

-        Педагогічні ради:

«Формування основ патріотичного виховання дітей дошкільного віку засобами народознавства», «Шляхи оптимізації мовленнєвого розвитку раннього та дошкільного віку», «Результат роботи-життєва компетентність дошкільників».

-        Семінари, семінари-практикуми та тренінги:

«Розвиток креативних та комунікативних здібностей педагогів», «Комунікативно-діяльнісна технологія навчання рідної мови та розвитку мовлення», «Реалізація змісту освітньої лінії «Мовлення дитини» Базового компоненту дошкільної освіти», «Комунікативна компетентність сучасного педагога».

-        Консультації:

«Методичні рекомендації щодо організації народознавчої роботи», «Виховуємо патріотизм,як почуття і цінність засобами народознавства», «Використання народознавчих засобів у становленні особистості дошкільника», «Технологія психолого-педагогічного проектування взаємодії дорослого і дітей», «Вплив нових педтехнологій на процес соціалізації особистості», «Гра - засіб соціалізації дошкільника», «Інклюзивна освіта в умовах ДНЗ», «Мотиваційна готовність до школи, як фактор внутрішньої позиції дошкільника», «Чи варто говорити з дітьми про події в країні?».

У травні 2017 року проведено міський семінар «Психолого-медико-педагогічний супровід дітей з вадами зору в умовах ДНЗ» для вчителів-дефектологів дошкільних навчальних закладів міста, в якому активну участь приймали всі педагогічні працівники закладу.

З метою визначення рівня шкільної зрілості, було проведено діагностичне обстеження дітей у кількості 19 дітей.

Психологічна підготовка дітей до школи полягала у проведенні занять з формування у дітей учбово-важливих якостей, вивченні готовності дітей до школи, наданні рекомендацій щодо проблем, які були виявлені під час дослідження. Діагностика дослідження складалася з одинадцяти тестових завдань: «Зрілість зубів», «Руки», «Визначення мотивів навчання» (М.Р. Гінзбург), тест «Пиши кружечками», «10 слів», «Запам'ятай картинки», «четвертий зайвий», «Коректурна проба», «Зміна іменників за числом», «Графічний диктант», тест Керна-Йірасика, «Профіль соціального розвитку шестирічки».

Моніторинг стану готовності дітей до шкільного навчання показав, що у 7 дітей (37% ) високий рівень готовності до навчання у школі. У них добре розвинена зорово-моторна координація. На належному рівні знаходиться розвиток слухової пам'яті, як зорової, так і слухової. Діти роблять звуковий аналіз слів, правильно визначають послідовність звуків у словах. У них на високому рівні розвинена вольова регуляція. Дошкільники вміють не лише слухати і чути дорослого, а й правильно виконувати поставлене завдання. Під час виконання роботи діти працювали старанно, уважно, у пам'яті утримували завдання, які були поставлені перед ними. У старших дошкільників із високим рівнем готовності сформована внутрішня позиція. Діти готові до зміни соціальної позиції, до прийняття позиції учня. Дітей приваблює не лише зовнішня сторона ситуації, вони виявляють бажання змінити соціальній статус дошкільника на школяра.

У 9 дітей (47% ) - середня готовність до навчання у школі. У дітей на достатньому рівні розвинена зорово-моторна координація, зорова і слухова пам'ять. При виконанні фонетичного аналізу в дітей виникали труднощі: діти не змогли зробити правильно всі схеми, визначають тільки перший та іноді останній звуки, а решти звуків у слові не чують. Розвиток вольової сфери також на достатньому рівні. Діти приймають усі правила, але під час виконання забувають про них. Помилок у своїй роботі не помічають. Швидко стомлюються.

У 3 дітей (16%) – низька готовність до школи. У них виникали ускладнення при виконанні завдань. Діти показали недостатній рівень розвитку слухової пам'яті, сприйняття, зорової пам'яті, розвитку фонематичного слуху: не могли визначити місце звука у слові. Під час копіювання літер та групи крапок також  виникали труднощі, було важко скопіювати зразок. У дітей не сформована внутрішня позиція школяра, часткова розвинена вольова сфера: діти не в змозі прийняти всі правила, які пропонує дорослий. Під час виконання роботи швидко стомлюються, допускають помилки.

В соціально-психологічному плані діти готові до шкільного життя, в більшості з них сформовані основні навички спілкування із однолітками та дорослими. З метою подальшого підкріплення позитивної навчальної мотивації необхідно заохочувати розвиток пізнавальної активності, допомагати використовувати надбанні знання на практиці. Першочерговими завданнями є: підвищення самооцінки дошкільників і рівня самоконтролю, тренування мілкої моторики руки, розвиток слухової пам’яті та уваги старших дошкільників та створення атмосфери успіху на кожному етапі навчальної діяльності. На кінець навчального року 2 дитини з вадами зору Литвин Соня, Старик Ярослав залишились в дошкільному закладі ще на один рік за станом здоров’я, батькам надані практичні рекомендації стосовно розвитку пізнавальної сфери, вольової регуляції, дрібної моторики, зорово-моторної координації.

Продовж 2017 року діти, які мали мовленнєві вади були охоплені корекційною логопедичною роботою. Загальна кількість дітей складала 10 осіб. Проводились індивідуальні та підгрупові заняття з уточнення правильної артикуляції звуків, з розвитку фонематичних процесів, з підготовки дітей до аналізу та синтезу звукового складу слова, з розвитку лексико-граматичної та синтаксичної сторони мовлення. Заняття мали чітку комунікативну направленість. Елементи мовленнєвої системи, які засвоювали діти, включалися безпосередньо в спілкування. В кінці року у цих дітей при обстеженні виявили слідуючи результати з виправленим мовленням – 60%, із значним покращенням мовлення – 25%, без покращення мовлення – 15%.

У травні 2017 року була проведена підсумкова діагностика 19 дітей старшого дошкільного віку щодо виявлення динаміки мовленнєвих порушень. У 8 обстежених дітей мовленнєвий розвиток відповідає віковим показникам, у 3 дітей значне покращення, 8 дітям рекомендовано відвідування шкільного логопедичного пункту.

В дошкільному закладі створювався психологічний комфорт, всі умови для виховання, розвитку, лікування кожної дитини з вадами зору. Життєдіяльність дітей закладу – це система, в якій кожен фрагмент життя малят спрямований на зміцнення психічного, фізичного здоров'я та активну життєдіяльність.

Роботу педагогічного колективу можна оцінити як задовільну. З метою забезпечення якості та ефективності роботи ДНЗ продовжувати спрямовувати усі форми та засоби методичної роботи на стимулювання творчих пошуків, активності педагогів, упровадження наукових досягнень, нових ефективних заходів роботи з дітьми, впровадження освітніх інформаційних та педагогічних технологій, альтернативних програм, систем, методик.